Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 912/3200/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідача прокуратуриКрасюк Н.І. (дов. від 19.02.2014 р. №10-94-11/д) Томчук М.О. (дов. від 01.08.2012 р. №000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р.у справі № 912/3200/14 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПрокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської радидо Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"провнесення змін до договору оренди земліВ С Т А Н О В И В :

Прокурор міста Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін до договору оренди землі від 18.04.2006 р., укладеного між Кіровоградською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" щодо земельної ділянки площею 1930,08 кв.м по вул. Московській, 179 в м. Кіровограді, а саме: друге речення пункту 3 Договору викласти в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Держземагентства у Кіровоградському районі 29.05.2014 за №1128/04-24-14а, становить - 556589,30 грн."; Перше речення пункту 6 Договору викласти у такій редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3246 грн 77 коп. на місяць".

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Кіровоградської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда" від 03.12.2009 р. №2904 затверджено інший, ніж встановлено розділом 3 Договору оренди земельної ділянки від 18.04.2006 р., розмір нормативної грошової оцінки земель, а затвердження інших розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки потребує внесення змін до договору, зокрема і в частині розміру орендної плати, так як відповідні діючі умови не відповідають вимогам чинного законодавства.

В своїй позовні заяві позивач посилаються на статті 14, 121 Конституції України, статтю 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2, 27, 29, 54-57, 61, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, статті 23, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 16, 169, 645 Цивільного кодексу України, статті 274, 288 Податкового кодексу України.

Рішенням господарського Кіровоградської області від 23.12.2014 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Наливайко Є.М., судді Тимошевської В.В., Шевчук О.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. (колегія суддів: головуючий Виноградник О.М., судді Джихур О.В., Лисенко О.М.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Кіровоградська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського Кіровоградської області від 23.12.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. скасувати та прийняти нове рішення,яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірних рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.2015 р. касаційну скаргу у справі №912/3200/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.04.2015 р.

01.04.2015 р. ухвалою Вищого господарського суду України розгляд касаційної скарги Кіровоградської міської ради відкладено на 15.04.2015 р.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" просить рішення господарського Кіровоградської області від 23.12.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 15.04.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.04.2006 р. між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 р. № 1590 «Про регулювання земельних відносин» надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1930,08 кв.м. для розміщення АЗС з пунктом автосервісу, яка знаходиться в м. Кіровограді, на вулиці Московській, 179; земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості у встановленому законом порядку (пункт 1 договору).

Відповідно до пункту 3 договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1930,08 кв.м. землі, яка використовується в комерційних цілях; грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до висновку про грошову оцінку земельної ділянки, виданого 13.03.2006 р. Кіровоградським міським управлінням по земельним ресурсам, становить 173707,20 грн.

Пунктом 5 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду терміном на 25 років, починаючи з дати державної реєстрації даного договору; після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, оренда, при належному виконанні обов`язків, має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно до пунктів 6-9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1013,29 грн. (без урахування ПДВ) на місяць відповідно до розрахунку, що є додатком цього договору; кошти вносяться на розрахунковий рахунок Фінансового управління Кіровоградської міської ради в Управлінні державного казначейства у Кіровоградській області; орендна плата вноситься орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за календарним днем звітного (податкового) місяця; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції; на кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, зміни умов господарювання, передбачених договором, що підтверджено документами або в інших випадках, передбачених законом.

У пунктах 13-14 договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання; цільове призначення земельної ділянки - землі транспорту.

Відповідно до пункту 29 договору сторони передбачили право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати та збільшення розміру орендної плати у випадках, передбачених договором.

Пунктом 33 договору передбачений обов`язок орендаря, зокрема, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно пункту 36 договору зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін та підлягає нотаріальному посвідченню; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішуються у судовому порядку.

У відповідності до пункту 39 сторони розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Пунктом 47 договору сторони узгодили, що невід`ємною частиною договору є розрахунок орендної плати, план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт приймання-передачі об`єкта оренди.

З огляду на матеріали справи, вищезазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Звіздун Н.К. 18.04.2006 р. та зареєстровано в реєстрі за № 1773.

Також, вказаний договір зареєстровано у міському відділенні Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.05.2006 р. за №70.

Як вбачається з матеріалів справи, до договору оренди було складено додаток від 18.04.2006 р. - розрахунок розміру орендної плати в сумі 1013,29 грн. в місяць.

Судами встановлено, що 18.04.2006 р. актом приймання-передачі об`єкта оренди Кіровоградська міська рада передала, а ВАТ «Укрнафта» прийняла об`єкт оренди - земельну ділянку загальною площею 1930,08 кв.м. під розміщення автозаправочної станції з пунктом автосервісу за адресою: м. Кіроворад, вул.Московська, 179 строком на 25 років.

03.12.2009 р. рішенням Кіровоградської міської ради № 2904 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда, зокрема, схему економіко-планувального зонування міста Кіровограда; середню базову вартість одного квадратного метра земель у розмірі 170,06 грн.; нормативну грошову оцінку земель міста; локальні коефіцієнти, які характеризують місце розташування земельних ділянок у місті; схему впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті. Зазначене рішення Кіровоградської міської ради введено в дію з 01.01.2010 р., як зазначено в п.3 цього рішення.

16.02.2010 р. рішенням Кіровоградської міської ради № 3025 було внесено зміни до додатку 5 рішення Кіровоградської міської ради № 2904 від 03.12.2009 р., який викладено в новій редакції.

З огляду на матеріали справи, 09.05.2014 р. листом № 1128/04-24-14а Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області надало витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка орендована відповідачем складає 556589,30 грн.

Предметом даного судового спору є вимога Прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення Кіровоградської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кіровограда", яке є підставою для внесення відповідних змін до договору, відноситься до числа актів нормативно-правового характеру та є за своїм змістом регуляторним актом.

Також, суди зазначили, що дане рішення не набрало чинності, оскільки не було офіційно оприлюднене в друкованих засобах масової інформації.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій недостатньо обґрунтованими з огляду на наступне.

Нормативно-правовий акт це рішення компетентних суб'єктів, що приймається в установленому законом порядку, має загальний характер, вигляд офіційного документа, який викладений у письмовій формі, забезпечується державою і породжує юридичні наслідки.

Згідно до пункту 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 р. №493/92, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Однак, ця вимога не стосується актів виконавчих органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах їх повноважень відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до пункту 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. №731, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.

Крім того, приписами статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Так, надаючи оцінку щодо правової природи та правового статусу рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 р. №2904 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кіровограда" суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що вказане рішення лише встановлює ціновий показник вартості земельної ділянки, яке виражене у грошовій формі, що розрахований в порядку встановленому Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.11.2006 р. №18/15/21/11 "Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. №213 "Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів."

В свою чергу, відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено статтею 13 Закону України "Про оцінку земель", а періодичність її проведення-не рідше ніж один раз на 5-7 років (повторна) нормативно-грошова оцінка - статтею 18 Закону України "Про оцінку земель".

Приписами частин 1, 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки приписам Податкового кодексу України та, відповідно, нарахуванню орендної плати за новими ставками.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Також, відповідно до цього ж закону, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні правові акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються неодноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

При цьому, законодавством врегульовану процедуру прийняття регуляторних актів органів місцевого самоврядування.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Посилаючись на Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки статті 13 цього закону, яка регулює способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Разом з тим, приписами статті 14 Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності, регуляторні органи здійснюють шляхом публікування у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет.

З огляду на пояснення, які не були прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, спірне рішення Кіровоградської міської ради №2904 від 03.12.2009 р. було розміщено на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, що не суперечить закону.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про те, що рішення Кіровоградської міської ради №2904 від 03.12.2009 р. не набрало чинності, а тому неможливо його застосовувати є помилковими, адже спірне рішення ради є чинним, та в судовому порядку оскаржено не було.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги частково підтверджені матеріалами справи.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Проте, постанова і рішення у справі цим вимогам не відповідають, оскільки прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин справи.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Кіровоградської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. у справі № 912/3200/14 та рішення господарського суду господарського Кіровоградської області від 23.12.2014 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова